content start
День вишиванки
content end
Якщо у вас виникли питання
напишіть нам
content start
content end
content start
content end
content start
В Україні щорічно 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Відповідну Постанову Верховна Рада прийняла у 2015 році. Цього дня ми згадуємо понад 200 000 кримських татар, яких примусово вивезли з Криму в 1944 році. Для багатьох із них заслання обернулося поневірянням, голодом і врешті-решт смертю.
Головна хвиля депортації відбулася 18-20 травня 1944 року. Тривала Друга світова війна. 13 травня 1944 року армія нацистської Німеччини відступила з Криму, й півострів перейшов під контроль радянської влади. За наказом з Москви бійці НКВД зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на півострові, та відправили в бік Узбекистану.
Офіційною причиною примусового вивезення стало звинувачення всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами. Хоча близько 15% кримськотатарських чоловіків воювали на боці Червоної армії. Серед справжніх причин дослідники називають історично тісні зв’язки кримських татар з Туреччиною, яку СРСР вважав потенційним суперником, а Крим – стратегічним плацдармом у випадку конфлікту з цією країною.
Більшість вивезених потрапили до Узбекистану і в сусідні з ним райони Казахстану й Таджикистану. Вони опинилися у так званих спецпоселеннях, які швидше нагадували трудові табори. Депортованих використовували як дешеву робочу силу. За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих.
День пам’яті жертв депортації кримських татар Депортація кримських татар – один із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.
Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня того ж року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнавала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.
В умовах тимчасової окупації Криму Російською Федерацією, коли переслідування кримськотатарського народу окупаційною адміністрацією лише посилюються, вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення.
content end
content start
З нагоди 152 річниці від Дня народження Лесі Українки учні ВПУ-34 м.Стрий долучились до відеочитань найкращих творів письменниці, у яких оспівано і кохання, і Батьківщину, і незламну силу духу, і природу…Найвідоміші вірші Лесі України має знати кожен українець, адже її слова стали “стрілами”, що влучали в саме серце несправедливості: викривали всі жахливі діяння влади, говорили про недолю українського народу, звинувачували інтелігенцію у байдужості… У своїх поезіях Леся Українка ніколи не нарікала на свою долю, а продовжувала боротися. Сьогодні актуально звучать Лесині слова: «Хто визволиться сам, той буде вільний. Хто визволить кого, в неволю візьме».Поетеса залишила нам твори, які й нині дарують нам надію та є дороговказом у житті. Черпайте і ви мудрість із творчої спадщини “дочки Прометея”!
https://youtube.com/shorts/k4I046DSr98?feature=share
<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FDNZVPU34STRYI%2Fposts%2Fpfbid02uVmwWAvgKfXyZgGxWouTCNQ5z44Jdr8CmbK4DnvX3eMTPjxGQyS7GVvETMbqYRmNl&show_text=true&width=500" width="500" height="759" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>
content end
content start
Тихі розмови про роль мови у Міжнародний день рідної мовиМова-це не тільки засіб комунікаціїї,це-одна з найвищих цінностей,наш маркер ідентичности,а її утвердження посилює обороноздатність держави.Слова росли із ґрунту, мов житаДобірним зерном колосилась мова.Вона як хліб.Вона свята.І кров’ю предків тяжко пурпурова Ліна КостенкоНе так давно ми відзначили день рідної мови. Поетичні рядки говорять: “Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, лише камінь має…
content end
content start
content end
content start
“Героям України – наша повага і шана”…Рік незламності -2023…”Настане день…” – вірш Ю. Оліфер, читає Юліанна Флюдович.
content end
content start
content end
content start
content end
content start
content end