Сьогодні виповнюється 39 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства.
В ніч на 26 квітня 1986 року, о 01.23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життями і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати Україну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло близько 200 пожежників і працівників АЕС…
Сьогодні ми згадуємо одну з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства. Ця трагедія назавжди змінила життя мільйонів українців, залишила слід у долі цілих поколінь і нагадує, якою високою може бути ціна людської безвідповідальності. Хоча вина повністю на московсько-большевицькій владі яка свідомо проводила ядерні експерименти на межі можливого, яка довший час замовчувала і приховувала радіаційну небезпеку. Спадкоємці якої сьогодні вбивають Україну вже відкрито, обстрілюючи та окуповуючи території, в тому числі і атомні об’єкти: Запорізьку АЕС та цю ж Чорнобильську АЕС. Об’єкт “Укриття”, якої, вже після деокупації, умудрилися поцілити ударним дроном
Саме пам’яті про Чорнобильську трагедію присвятили вчора інсталяцію в бібліотеці нашого училища.
Ми повинні пам’ятати про подвиг тих хто віддав своє життя у боротьбі з невидимим ворогом – радіацією тоді, ми повинні пам’ятати про подвиг тих хто віддає своє життя і здоров’я у боротьбі з ворогом сьогодні.
