Саме зараз як ніколи набувають повного змісту слова Шевченкового Заповіту, зрештою уся творчість великого сина українського народу немов кристалізується крізь два століття і сама стає тою зброєю котрою хочеться очистити всю Україну від московської скверни. Хочеться щоб Дніпр широкий піднявши горами хвилі змив ворога і супостата у синєє море і далі…
Дух гайдамаків з Кобзаря, сьогодні прокинувся на вулиці Гайдамацькій у Стрию й заволодів усіма й учнями й педагогами хто був на сцені й в залі. А вишитий Тарас спостерігав й захопливо посміхався.
Літературно-мистецька композиція, котру на училищній сцені відтворили учні з педагогами-філологами за допомогою художніх керівників не залишила байдужим нікого. Ми пролетіли крізь століття й сьогодні виборюємо нашу свободу сповняючи Заповіт та стверджуючи: Тарасе, – ми Твої діти!
