Сьогодні згадуємо героїв Небесної сотні, вже десять років тим подіям. Десять років, як в Києві на майдані пролилася перша кров у новітній війні з московщиною. Так війна починалася там, оскільки це москва підштовхнула та спровокувала силові дії, а пізніше немов роздмухувала вогонь кровопролиття українців. Це москва скориставшись сфабрикованим безвладдям анексувала Крим і створила так звані днр та лнр. Так почалася війна, яка довгих вісім років кровоточить на сході і переросла у повномасштабну, два роки тому.
Та все ж сьогодні ми згадували тих безоружних лицарів, котрі в руках із битами з саморобними щитами виступили проти озброєного свавілля влади. Виступили як колись повставали українці проти гніту зажерливої влади.
Ці молоді й не дуже, українці і не тільки, робітники й інтелігенція сказали рішуче ні, довівши, що наш Народ має свою Гідність і нам вибирати яким шляхом піде Україна, знову у рабство москви, чи до вільної Європи…
Поетичними рядками та мистецькою композицією, підготовленими учнями під керівництвом художнього керівника Івана Телечкуна з педагогами Діаною Кудибин та Іриною Івасенко, згадали ці події сьогодні в нашому училищі.
