Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю.
I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
(О. Максимишин-Корабель)
Так подумки звертався до своєї матері не один наш захисник, заплющуючи свої очі навічно…
Щоденно о 9.00 ми мовчки вшановуємо подвиг українських воїнів. А сьогодні була ще й молитва та пісня. І все це для матерів.
Молебень до Небесної Матері за земних матерів і за нашу спільну Матір – Україну.
Тож нехай Мати Божа розрадить серця тих мам, що втратили своїх синів та дочок, дарує терпіння дочекатися тих які зараз на передовій, благословить усіх українських матерів та захистить нашу Неньку Україну
