Магнолій вже тринадцять…

Магнолій вже тринадцять. 13 квітучих дерев нагадуватимуть усім в нашому училищі, що саме стільки випускників різних років віддали найцінніше, що мали – своє життя задля захисту Української держави від окупантів в новітній московсько-українській війні.Алею пам’яті героїв закладено ще восени, за ініціативи Михайла Шмігельського в рамках його проєкту “Стрий – місто магнолій”, коли було висаджено 5 саджанців, проте війна безжальна,.. ще 8 посаджено сьогодні, ще двоє про кого нам відомо – безвісті пропали, надіємось що свої магнолії прийдуть садити особисто в День нашої Перемоги, який ми так чекаємо. Сьогодні ж ми молилися разом з отцем Андрій Бінас за спочинок душ полеглих…6 квітня був рік як загинув Руслан Усик, а 17 Геннадію Бунєєву, виповнилося б 36 років. Мати Руслана – Стефанія та дружина Геннадія – Оля разом з трьома їхніми діточками прийшли , щоб разом з нами вшанувати пам’ять своїх рідних та посадити іменні деревця…Про Руслана та Геннадія, згадували добрим словом як Михайло Стрий (Шмігельський), котрий служив з Русланом, а Геннадія свій час навчав у стінах нашого училища так і побратим Геннадія – Костянтин Назаренко.Небо плакало разом з нами, поливаючи своїми сльозами щойно посаджену алею. А гімн української армії – “Зродились ми великої години..” вселяв у наші серця впевненість, ми переможемо, Україна вистоїть, нас не здолати!